Варіант 2
1.
Продовжіть речення Двоскладним називається речення, яке.
А Є повним.
Б Має другорядні члени речення.
В Має присудок.
Г Має граматичну основу (предикативний центр).
2.
Продовжіть речення Ускладненим є речення, у якому є.
А Другорядні члени речення.
Б Звертання.
В Цитати.
Г Пряма мова.
3.
Визначте підмет у реченні Це «чудово» лунало тепер з вуст кожного.
А Це.
Б «Чудово».
В М’яко.
Г Це «чудово».
4.
У яких випадках підмет виражається вигуком
або службовим словом?
А Якщо вони вживаються замість іменника.
Б Таких випадків не існує.
В Якщо вигук або службове слово стоїть в середині речення.
Г Якщо вигук або службове
слово є частиною підмета.
5.
У реченні Книга
лежала на столі, біля вікна є.
А Уточнювальна обставина.
Б Однорідні члени речення.
В Вставне словосполучення.
Г Звертання.
6.
У реченні Він
був, кажуть, обережний є.
А Відокремлення.
Б Однорідні члени речення.
В Вставне слово.
Г Звертання.
7.
Визначте підмет у реченні Ми всі те знали, але вирішили змовчати.
А Ми.
Б Всі.
В Ми всі.
Г Слави.
8.
Укажіть присудок у реченні Зробила б я цю роботу до схід сонця.
А Зробила б.
Б Зробила.
В Зробила б я.
Г До схід сонця.
Визначте вид присудка у реченні Ти будеш вчити заданий
матеріал?
А Простий, дієслівний.
Б Простий, іменний.
В Складений, дієслівний.
Г Складений, іменний.
10. Визначте вид присудка у
реченні Добрим
був його дядько.
А Простий, дієслівний.
Б Простий, іменний.
В Складений, іменний.
Г Складений, дієслівний.
11.
У реченні І на
завершення. І. Франко, назвавши В. Леонтовича «видатним прозаїстом», так
високо оцінював творчість письменника (За
Н. Шумило) є...
А Відокремлення.
Б Однорідні члени речення.
В Вставні слова.
Г Звертання.
12 Укажіть речення, у якому
правильно розставлено розділові знаки.
А Двічі на два чотири.
Б Володимир Леонтович письменник, культурний та громадський діяч,
меценат (За
Н. Шу- мило).
В Цей механізм виготовлено — із криці XIV століття (За Н. Глузовою).
Г Посієш вчасно — вродить рясно (Народна творчість).
Варіант 1
1. Укажіть правильні твердження.
А Чуже мовлення передане дослівно — непряма мова.
Б Речення, що вказує на те, кому належить вимовлене, називається
прямою мовою.
В Пряма мова не може мати у своєму складі вигуки.
Г Пряма мова може містити у своєму складі вставні слова, звертання.
2. Укажіть схеми, у яких
правильно розставлені розділові знаки.
А «П,— а,— п.
БА — П! — П! — П, а.
В «П.— А».
Г «П,— а,— п. «
3.
Укажіть правильно намальовану схему до
речення «В цей день наука в школі на ум піде»,— казали люди (За О. Воропаєм).
А «П»,— а.
Б «А»,— п.
В «П,— а.
Г «П» — а.
4. Укажіть речення, де є непряма
мова.
А Будили дитину й казали: «Вставай та йди до школи. Сьогодні Наума,
хай тобі наука на ум піде!» (За О. Воропаєм).
Б В той же час промовляв: «Святому — на пошану, а моїй дитині — на
розум» (За
О. Воропаєм).
В «В день святого Наума добре починати вчитись: наука на ум іде»,—
говорить народна мудрість (За О. Воропаєм).
Г Народна мудрість говорить про те, що в цей день, чотирнадцятого
грудня, наука в школі на ум піде.
5. У якому пункті допущено
пунктуаційні помилки?
А Якось я, втупившись у стіну, замріявся, складаючи перший в своєму
житті вірш.
Щось про змію, яку римував: «Я її вб’ю.» (За В. Сосюрою).
Б «Хай я зійду з глузду, але все ж буду поетом»,— подумав я. І я став
поетом (В.
Сосюра). В Дід поволі випростався, поправив добре
притертий старомодний круглий картуз, витер піт з лоба. Подумавши, сказав
—
Наче б так. Сам і буду Євмен Глиця. А ти,
малий. Чи не Макара Непокупного парость? До-о-брий був парняга! Ми з ним —
ох, скільки пройшли! Під Варшавою у госпіталь потрапив.
Хлопчина трохи образився за «малого». Бо ростом вимахав — таки
урівень з дідом. Проте відповів спокійно:
—
Нє-є, ви помилились, діду. Я — Продан. Стоп!
А мамкин батя — ото і був Непо- купний.
—
Он воно що! Був Непокупний, а став Продан,—
усміхнувся дід, примруживши очі. Мабуть, пригадалися давні шляхи-дороги. (За Й. Дудкою).
Г Входячи в нову оселю з хлібом-сіллю в руках господар казав,— «Дай
же нам Боже в добрий час у новий дім увійти хліб-сіль унести! Бережи Боже цю
хату громом і грозою і потом і великим клопотом» (За В. Супруненком).
6. Розкрийте сутність однієї (на
вибір) народної мудрості, використовуючи пряму та непряму
мову, діалог.
1 Що вище на вежу, то дрібніші
люди внизу (Народна
творчість).
2 Товкти воду в ступі теж
робота, якщо вона високооплачувана (Народна творчість).
3 Не вистеляй лиходійством
стежку в рай — заведе у пекло (Народна творчість).
4 Темні фарби фону ретельно
згущує, щоб самому виглядати світлішим (Народна творчість).
5 На благо народу старається: то
воду каламутить, то палиці в спиці пхає (Народна творчість).
6 Нація без рідної мови, що
людина без крові (Народна творчість).
7 Коли порожня бочка котиться —
вуха заткнути хочеться (Народна творчість).
8 Високо задерешся — низько
падати буде (Народна
творчість).
9 Не плюй до криниці, бо схочеш
водиці (Народна
творчість).
Варіант 2
1. Укажіть правильні твердження.
А Чуже мовлення передане недослівно — непряма мова.
Б Речення, що вказує на те, хто говорить,— слова автора.
В Пряма мова обов’язково має у своєму складі вигуки.
Г Пряма мова не може містити у своєму складі вставні слова,
звертання.
2. Укажіть схеми, у яких
правильно розставлені розділові знаки А «П,— а.— П».
БА — П!
В «П,— а».
Г «П — а — п».
3. Укажіть правильно намальовану
схему до речення «Зробімо для країни все можливе!» — казали люди.
А «П!» — а.
Б «А»,— п.
В «П! — а.
Г «П»,— а.
4. Укажіть речення, де є непряма
мова.
А Будили дитину й казали: «Вставай та йди до школи. Сьогодні Наума
хай тобі наука на ум піде!» (За О. Воропаєм).
Б В той же час промовляв: «Святому — на пошану, а моїй дитині — на
розум» (За
О. Воропаєм).
В «В день святого Наума добре починати вчитись наука: на ум піде»,—
говорить народна мудрість (За О. Воропаєм).
Г Народна мудрість говорить про те, що в цей день, чотирнадцятого
грудня, наука в школі на ум іде.
5. У яких реченнях допущено
пунктуаційні помилки?
А «Ся злість,— уточнює автор,— була почасти наслідком нахабства у
боротьбі, яке виховує некультурне суспільство, що схиляється перед тим, хто
з більшою твердістю та завзятістю напосідає вимагаючи» (За Н. Ш у мило).
Б У деяких навчальних закладах поширився рух під девізом: «Говоримо
українською!» (За
Т. Даценком).
В «Якщо я зможу зробити навіть дрібницю, щоб врятувати від знищення
якусь тварину, я буду дуже щасливий»,— писав Джеральд Даррелл (За В. Снігарем).
Г — Ви тільки гляньте, наче казка! — стрепенувся чийсь голос.
—
І справді! — Спалахнули радістю десятки
очей, мовби побачили таку красу вперше.
—
А сосни — все-таки найкращі.
—
А он-он — мов картина «На Півночі дикій!» —
уже зовсім по-дитячому.
—
Які стрункі стовбури! Почулося з гурту.
—
А яке разлоге гілля!
—
Від такої краси віє спокоєм і вчевненістю (За І. Складаним).
6.
Розкрийте сутність однієї (на
вибір) народної мудрості, використовуючи пряму та непряму
мову, діалог.
1 Що вище на вежу, то дрібніші
люди внизу (Народна
творчість).
2 Товкти воду в ступі теж
робота, якщо вона високооплачувана (Народна творчість).
3 Не вистеляй лиходійством
стежку в рай — заведе у пекло (Народна творчість).
4 Темні фарби фону ретельно
згущує, щоб самому виглядати світлішим (Народна творчість).
5 На благо народу старається: то
воду каламутить, то палиці в спиці пхає (Народна творчість).
6 Нація без рідної мови, що
людина без крові (Народна творчість).
7 Коли порожня бочка котиться —
вуха заткнути хочеться (Народна творчість).
8 Високо задерешся — низько
падати буде (Народна
творчість).
9 Не плюй до криниці, бо схочеш
водиці (Народна
творчість).
Варіант 1
1.
Укажіть найбільш точне визначення поняття складносурядне речення.
А Це таке речення, частини якого рівноправні та поєднані сурядними
сполучниками. Б Це таке речення, частини якого рівноправні та поєднані за
змістом, інтонаційно, сурядними сполучниками.
В Це таке речення, частини якого поєднані сурядними сполучниками, за
змістом.
Г Це таке речення, частини
якого поєднані сурядними сполучниками.
2.
Укажіть рядок сурядних єднальних
сполучників.
А І (й), та, ні. ні.
Б А, але, проте, зате, однак.
В Або, чи, хоч, то. то, не то. не то.
Г Коли, що, який, де.
3.
Укажіть рядок сурядних протиставних
сполучників.
А І (й), та, ні. ні.
Б А, але, проте, зате, однак.
В Або, чи, хоч, то. то, не то. не то.
Г Коли, що, який, де.
4.
Укажіть рядок сурядних розділових
сполучників.
А І (й), та, ні. ні.
Б А, але, проте, зате, однак.
В Або, чи, хоч, то. то, не
то. не то.
Г Коли, що, який, де.
5.
Укажіть рядок, у якому неправильно
розставлені розділові знаки.
А Загомоніли десь пташки, і лист зашелестів (М. Терещенко).
Б В долині персики цвітуть, а в горах знову сніг (М. Рильський).
В Вже пізно, а спати не хочеться (В. Собко).
Г То вітрець дихне по ниві,
то коник в ниві засюрчить, то радісно бджола з добутком злетівши з квітки
задзижчить (Л.
Глібов).
6.
Укажіть складносурядне речення.
А Ходиш і не стомлюєшся блукати вулицями, і дух тобі перехоплює від
насолоди бачити таку красу (В. Собко).
Б Щасливий той, хто виховав у дитинстві жагу пізнання і зберігає її упродовж
цілого життя (І.
Вихованець).
В Липи і клени в Києві жовтіють зразу: кілька днів стоять, а потім
раптово опадають, показуючи голе гілля (В. Собко).
Г Вона настроює світлі струни
душі на натхненну працю і на служіння Вітчизні (І. Вихованець).
7.
Укажіть рядки, у яких правильно розставлені
розділові знаки.
А Минає день і світ згасає, і найсвітліший промінь згас (М. Рильський).
Б Погане без ніг повзе а добре на крилах летить (Народна творчість).
В Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють білі,
тополі.
Г Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський).
8. Де правильно побудована схема до
речення А мати хоче научати, та соловейко не дає (Т. Шевченко)?
А [ ], та [ ].
Б А ( ), та ( ).
В [ ], та ( ).
Г А [ ], та [ ].
9. Зазначте смислові зв’язки у
складносурядному реченні, поєднавши цифри з відповідними буквами.
1
Сушило сонце землю, і дощі
воложили її (Н. Рибак). А Одночасність.
2
Дмухнув вітер — і листя спало з
дерев. Б Послідовність.
3
Зберемо з тобою стиглих вишень,
і вариво на зиму буде! В Причиново-наслідковий
зв'язок
4
Вітру на морі не було, проте клекотав
сильний прибій (М.Трублаїні
Г Протиставлення.
10.
Створіть невеликий роздум на
одну із запропонованих тем, використовуючи складносурядні речення.
• Забудеш рідний край — твоє
всохне коріння (П.
Тичина).
• В дитинстві відкриваєш
материк, котрий назветься потім — Батьківщина (Л. Костенко).
• В своїй хаті своя й правда, і
сила, і воля (Т.
Шевченко).
Варіант 2
1. 1. Укажіть правильні твердження.
А Складним називається речення, у якому два і більше підмети чи
присудки.
Б Складносурядне речення — це таке речення, частини якого рівноправні
та поєднані між собою за змістом, граматично, сполучниками сурядності.
В Частини складного речення поєднуються сполучниковим (сурядним та
підрядним) і безсполучниковим зв’язком.
Г Серед складносурядних
речень розрізняють речення з єднальними відношеннями, які називають дії, що
відбуваються одночасно.
2. 2. Укажіть рядок сурядних
єднальних сполучників.
А І (й)., та, ні. ні.
Б А, але, проте, зате, однак.
В Або, чи, хоч, то. то, не то. не то.
Г Коли, що, який, де.
3. 3. Укажіть рядок сурядних
протиставних сполучників.
А І (й), та, ні. ні.
Б А, але, проте, зате, однак.
В Або, чи, хоч, то. то, не то. не то.
Г Коли, що, який, де.
4. 4. Укажіть речення, у якому
неправильно розставлені розділові знаки.
А Але вже око змружене крізь вії, / Зорить за обрієм нехибну ціль, /
І десь у дальнім лоні інших піль / Твоя весна, мов тихий голос, зріє (Ю. Клен).
Б Слова — це крила ластівки, вона їх почуває, але без них не може
злетіти (Ю.
Муш- кетик).
В Чи то сонце сяє так сліпучо, чи то мої оченьки болять?
Г Не можу погляду відірвати
від косаря, але мушу пильнувати й за ворогом. (С. Пла- чинда).
5. 5. У якому рядку правильно
побудована схема до речення В долині персики цвітуть, а в горах сніг?
А [ ], а ( ).
Б ( ), а ( ).
В ( ), а [ ].
Г [ ], а [ ].
6. 6. Укажіть складносурядне
речення.
А Отже, приходив на береги озера наш далекий пращур, осідав на новому
місці і, недовго думаючи, давав назву своєму поселенню (В. Мірошниченко).
Б У другій половині червня випадає кілька святкових днів, а вірніше
ночей. (Ю.
Зба- нацький).
В І йому ставало дедалі впевненіше, надійніше, бо він таки мав міцний
корінь, і той корінь ще був у землі, брав із неї соки. (Є. Гуцало).
Г Про вербу, скромну нашу вербу, написано чимало; їй присвячені
прислів’я й приказки, пісні та вірші (В. Скуратівський).
7. Укажіть рядок сурядних розділових
сполучників.
А І (й), та, ні... ні.
Б А, але, проте, зате, однак.
В Або, чи, хоч, то. то, не то.
не то.
Г Коли, що, який, де.
8. Укажіть речення, у якому правильно
розставлені розділові знаки.
А Після відкриття каналу вода Світязю поринула в озеро Луки, і рівень
води спав на
чотири метри. (В.
Мірошниченко).
Б Танк важко повз а монумент почав повертатись до нього. (О. Лупій).
В Петрусь закрив повіки, і підвів обличчя у небо (О. Лупій).
Г Але щойно на воду впадуть
перші промені ранкового світла, ці тварини знову спус-
каються вниз. (Н.
Павлюк).
9.
Зазначте смислові зв’язки у складносурядних
реченнях, поєднавши цифри з відповідними
буквами.
1. Своїм юнацьким серцем, щирим пориванням
співучої душі Назарій Яремчук причетний не лише до зеленоверхої «Смерічки», а й до всієї нашої пісенної культури. (М. Сингаївський).
2. Іван пройшовся поза городами, і з кожного
обійстя пахло йому цвітом дерев, і весело та клопітливо гули бджоли (Є. Гуцало).
3. Хтось шарпнув за двері, і вони розчинились
навстіж (Ю.
Збанацький).
4. Дощ пройшов, і хмари розступилися.
А Одночасність /послідовність.
Б Причиново-наслідковий зв’язок.
В Протиставлення, зіставлення..
|
10.
Створіть невеликий роздум на
одну із запропонованих тем, використовуючи складносурядні речення.
•
Вітчизна — ось і альфа, і омега! (Д. Павличко).
•
Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не
можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
•
Нема на світі України, Немає другого Дніпра (Т. Шевченко).
|
А Одночасність / послідовність.
Б Причиново-наслідковий зв’язок.
В Протиставлення, зіставлення..
|
|
|
|
|
|
|
|
| | | | | | | | |
Немає коментарів:
Дописати коментар