 |
Я виросла в сім'ї учителів,
що проживають у краю подільськім,
і понад сорок всіх своїх років
працюють вони в школі Краснопільській.
Хіба у мене інший вибір був?
Та, чесно кажучи, його я не хотіла,
Бо прагнула учити так дітей,
як це мої батьки робили.
Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим небом,
променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної Краснопілки.
Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря
веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить,
шурхотить листя під дотиком вітерцю ? Це
– голос моєї Краснопілки.
Чи торкалися ваших вій лагідні сонячні промені , ваших
скронь – гілочки беріз, ваших рук –
трепетні й тендітні польові квіти? Це – ніжність моєї Краснопілки.
Стискає серце і перехоплює подих від такої краси, від
того, що ти – її часточка, бо живеш на цій землі. І вона – твоя єдина, твоя
рідна, своя! Хіба можна нею не пишатися, бути байдужим до її краси й
мальовничості? Я люблю рідну землю у будь-яку пору року, бо вона завжди
чарівна.
Мила моя земле! Рідна сторона! Може, для когось і є чудовіші й красивіші
краї, але ти для мене – найкраща, наймиліша, неповторна!
 |
| "РІДНЯ, МОЯ РІДНЯ..." |
Серед такої чудової природи і проживаю я зі своєю сім'єю: тато - учитель фізичної культури, мама - учитель української мови та літератури (нині - на заслуженому відпочинку), я- учитель української мови та літератури, донька Тетяна - студентка 4 курсу ВДПУ імені М. Коцюбинського(інститут фізичної культури та спорту, напрям "Спорт").
Немає коментарів:
Дописати коментар